Пізнім осіннім дощем набрякли вицвілі очі

- Пізнім осіннім дощем набрякли вицвілі очі

Несмілива зрадлива сльоза лоскоче неголену щоку

Під ногами нявчить і вовтузиться кошеня

В небі все спить

Тільки свічка маленька горить десь вгорі

у далекім-далекім вікні

І гортає старенька рука товсту книгу буття чи життя

Шукаючі хлопців своїх

Це нелегко

Могили їх без хрестів

Але безвісти зниклих для Нього немає

Всі додому повернуться

На щиті

Всі

Він це знає

Він витре кожну

гірку сльозу

* * *

©А. Ярославович. Пантоміма слова